14 вересня у приміщенні Українського інституту майбутнього відбулась презентація доповіді “Держдума. Версія 7.0. Російський парламентаризм після Криму” – спільного продукту Українського інституту майбутнього і Фонду національних стратегій. Доповідь представляли Анна Maкота, експерт Фонду національних стратегій та, на зв’язку по Skype, Павло Щелін, MA CEU, експерт з політики Східноєвропейського простору. Модератор: Тарас Березовець, директор програми національної безпеки в УІМ.
Відкриваючи захід, Тарас Березовець заявив, що є три юридичні підстави, що дозволяють вважати вересневі вибори до Держдуми нелегітимними: “По-перше, ці вибори є прямим порушенням Женевської конвенції 1949 року, котра забороняє країні-окупанту примушувати населення окупованих території брати участь у виборах до відповідних органів держави-окупанта. Міжнародне право має перевагу над регіональним. По-друге, вибори у Криму будуть здійснюватись по 4 мажоритарних округах, що спотворить результати виборів по мажоритарній складовій. І нарешті третє, участь двох мільйонів кримчан у виборах, враховуючи кількість громадян РФ – 109 млн., дає викривлення результатів голосування у 2%. Це означає, що вибори за партійними списками (а це ще 225 депутатів) будуть суттєво викривлені».
Тарас Березовець зазначає, що є всі підстави говорити про нелегітимність цьогорічних виборів до Держдуми в цілому, не лише на території Криму. “Всі договори, які підпише новоутворена Дума, можуть бути згодом опротестовані. Західні лідери не визнають ці вибори недійсними в цілому, але ця тема може випливти у випадку кризи всередині самої Росії. І зіграти не на користь влади. Тому Україна повинна наголошувати на цілковитій нелегітимності Держдуми сьомого скликання”.
