Гумореска – “ЄВРОБЛЯХИ”

0
23

Пам’ятаєте чим скінчилась вся  та справа з євробляхами? Як, не знаєте? Ви тут живете? Та тут 20 кілометрів до кордону! Тут кожен другий, або і кожен перший був на єврономерах.

Та ні, діду, до чого тут Vodafon і Київстар! То не ті номери! Ви що, новин не дивитесь, не читаєте? І на смартфоні немає інтернету? Ану-ну покажіть. То і є ваш смартфон? Ого! Його вам, напевно, ще перший президент вручив — за службу Отєчиству. Що? Внучка викидала і вам стало шкода? Напевно вона ще зовсім маленька — не було сили далеко закинути – він же на два кіло потягне! Я вам точно кажу: в нас з такими вже давно ніхто не ходить – ні малі, ні старі.

Що? І ви не ходите? Як ви кажете? Ви героїчно пересуваєтесь на трьох ногах — одна не згинається, друга не розгинається, а третя тягне але не туди? Та я бачу, діду, що ви якось рухаєтесь ніби… Дуже подібно на…  Так, знаєте, так в фільмах зомбі до людей підкрадаються. Хто такі зомбі? То такі штучки… Вони такі… Та нє, краще я вам не буду розказувати — ви точно образитесь. Та нє, не буду! Та і не дуже ви подібні! А як глянути, то і дуже точно не подібні. Ви ще славно тримаєтесь! В цій кепочці ви на юного Наполеона схожі. Ні, правду вам кажу! А піджачок цей висить на вас як на Чінгізханчику.

   А ну пройдіться! Але гордо так, по-парадному! І паличку свою мені дайте — нащо вам та паличка? Дайте сюди! Та дайте сюди… Та давайте!

Ой! Ой, діду, пардон! Ой вибачте! Що ж ви так зразу носом в грунт, в конюшину?! Що? Паличка то і є та ваша перша нога – та яка не згинається? Пардоньте! Я ж не знав! Дайте я вас пообтріпую, бо ви весь в пилюці як той Індіана Джонс. Та станьте прямо! Та що?! Чого ви кричите?! Та не вибиваю я з вас душу! Ні! І не хочу жизні вас позбавити. Ви, діду, якийсь як паперовий. Вас здати на макулатуру – ніхто і не помітить підміну!

Що? До вас в гості? На чарку чаю? Баба ваша радіє гостям? І я би хотів!  І ви мені сподобались! Але я тепер без машини. І я мав Мерседес! А  тепер мушу бігти на маршрутку, поки не пізно. Щасливо, діду!

Залишити коментар