Як заробити на відходах і брудній білизні

0
7

Відповідь на це запитання знають китайці. Скупка і переробка сумнівного сміття – прекрасне джерело доходу для жителів Китаю. Але яку небезпеку несе в собі «брудний бізнес» – їм абсолютно до фені. Нам з вами – однозначно ні.

У ЗМІ з’являлася інформація про те, що в провінції Хунань (Hunan), в містечку під назвою Шаоян (Shaoyang), працював нелегальний центр по утилізації відходів. На цій фабриці з використаних мішків для інфузії (пластиковий мішок з лікарським розчином для внутрішньовенного ведення, використовується в медицині) і відпрацьованих шприців проводилися пластикові гранули. Ними зазвичай заповнюються дитячі іграшки, басейни, упаковки для безпечного транспортування вантажів. Виробництво було поставлено на потік, і запас цього «сировини» систематично поповнювався на смітнику місцевої клініки.

Експерти стверджують, що неякісний пластик, з якого в Китаї роблять одноразові медичні матеріали, не тільки токсичний, він містить небезпечні для здоров’я віруси і бактерії і навіть радіоактивні речовини.

Прайс, безумовно, теж був позначений. 10 кг відпрацьованих шприців коштували близько 5.5 юанів, 10 кг мішків для інфузійних розчинів – близько 7. Зрозуміло, що ця торгівля була вигідна для обох сторін. Лікарні не треба було обтяжувати себе в приміщення «медичної відпрацювання» на утилізацію, плюс копієчка капала. А нелегальщики виручали за тонну небезпечних пластикових гранул майже 4000 юанів.

Місцевий народ так само не сидів склавши руки. Поставивши перед собою мету збагатитися, він без розбору набував в лікарнях використані медичні відходи. На деяких з них стояли прізвища пацієнтів, номера ліжок і палат. У такому вигляді вони перепродували компаніям-фармацевтам, а ті, в свою чергу, сяк-так переробляли їх. У якій кількості? 30 тонн щодня!

І це лише мала частина використовуваних лікарняних відходів. На виробництво «новеньких» матраців і ковдр йшли теж «страшні речі»: брудні простирадла, використані бинти, старі халати, поношена нижня білизна. А жителі Хебей так взагалі відзначилися. З місцевими благодійними організаціями теж закрутили «брудний бізнес»: зібрані милосердними громадянами одяг, домашній текстиль, шкарпетки йшли на пошиття м’яких іграшок і покривал.

Все б нічого. Може і тяглося це роками. Та тільки виявився раптом «заразний перероблений хлопок». Його воскрешали з дрантя, що використовувалася в моргах і лікарнях. Щоб вивести плями крові його хоча б вибілювали.

64-річний чоловік з Куньмина став жертвою бізнесу власного сина. Він купив ковдру, зшиту з переробленого брухту, але через місяць у нього виявили шкірне захворювання.

А який товар ми поставляємо з Китаю? Який купуємо? Які іграшки в руках наших дітей?

https://blogun.ru/afirecagaijg.html

Залишити коментар