НАПАДИ НА ЛГБТ-АКТИВІСТІВ В УКРАЇНІ ЗАЛИШАЮТЬСЯ БЕЗКАРНИМИ – ПРАВОЗАХИСНИКИ

0
27

Напередодні проведення Маршу рівності у Києві правозахисники та правозахисниці звертають увагу на загрозливу ситуацію з активістами/активістками, які виступають на захист прав ЛГБТ-спільноти в Україні: за три роки після Євромайдану зафіксована низка нападів на активістів та активісток і їхні офіси, погроз, побиттів. Жоден із цих випадків не був ефективно розслідуваний, а винні – не притягнуті до відповідальності.

Про це заявила голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик під час прес-конференції у Києві.

Центр інформації про права людини підготув моніторинг утисків і переслідувань правозахисників громадських активістів на підконтрольних уряду територіях України протягом трьох останніх років. «Ми зафіксували хвилю нападів і фізичного насильства по відношенню до різних груп активістів. Однією із груп, яка системно піддавалися такому переслідуванню, є ЛГБТ-активісти і активістки – люди, які є найбільш видимими та активно обстоюють права усієї спільноти», – сказала правозахисниця.

Вона звертає увагу, що в низці випадків поліція не стала порушувати кримінальну справу або неправильно кваліфікувала напади (не вбачаючи в них гомофобний мотив), в інших випадках постраждалі самі не зверталися до правоохоронних органів через побоювання за власну безпеку або зневіру у правоохоронній системі.

«Це системна проблема, корінь якої у відсутності законодавства про злочини на ґрунті ненависті і небажанні правоохоронних органів змінювати існуючу практику», – заявив координатор проектів Freedom House в Україні Зорян Кісь. За його словами, стаття 161 Кримінального кодексу України (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками) не працює, адже напади на ЛГБТ-активістів кваліфікують як хуліганство і «спускають на гальма».

«Так було у моєму випадку, коли попри резонанс і наявність відеодоказів справу закрили після року так званого «розслідування». Ми й досі не можемо отримати постанову про закриття справи», – додав Зорян Кісь.

Адвокатка, старша партнерка Адвокатського об`єднання «Прове» Оксана Гузь заявила, що поліція не кваліфікує напади на ЛГБТ-активістів/ок як злочини на ґрунті ненависті, оскільки вважає, що простіше довести вину за іншою кваліфікацією, а крім того – бракує відповідної підготовки поліцейських. Іншими можливими причинами небажання вносити дані, які свідчать про мотив належності до ЛГБТ, на думку Оксани Гузь, є гомо/трансфобія правоохоронців та нерозуміння специфіки розслідування.

Тетяна Печончик звернула увагу, що відсутність ефективного розслідування з боку правоохоронних органів та тотальна безкарність злочинців ведуть до вчинення ними нових нападів і «розкручування спіралі насильства»: «В окремих випадках через відсутність реакції з боку правової системи напади на ЛГБТ-активістів повторювалися, наприклад, як це сталося з Ніком Картером. Через таку загрозливу ситуацію багато активістів були змушені покинути Україну і виїхати за кордон».

«Злочини на ґрунті ненависті є світовою проблемою, властивою багатьом країнам, і Україна не є винятком. Попри те, що протягом останніх років зроблено певний прогрес у захисті прав ЛГБТКІ, активісти/ки все ще отримують погрози та піддаються нападам, а радикальні групи, відчуваючи повну безкарність, вже завадили проведенню багатьох ЛГБТКІ подій в Україні, – заявила Оксана Покальчук, виконавча директорка Amnesty International Україна. – Позитивним є те, що зараз злочини на ґрунті ненависті почали визнавали. Однак важливо йти далі. Ефективне розслідування таких справ і покарання винних у скоєнні цих злочинів має стати нормою».

Представниця Гельсінського Фонду прав людини Катажина Венцель (Польща) говорить, що безкарність є однією із основних проблем, на яку звернув увагу Спеціальний доповідач ООН по становищу правозахисників у світі. «На жаль, країни часто не розслідують ефективно погрози, фізичне насильство та пошкодження майна ЛГБТ-активістів, не встановлюють особи злочинців, а кримінальні провадження – якщо й порушуються – часто не закінчуються притягненням винних до відповідальності», – стверджує вона.

«Наступного, 2018-го, року відзначатиметься 70-та річниця Загальної декларації прав людини і 20-та річниця Декларації ООН про правозахисників. Ці документи покладають на держави світу обов’язок гарантувати захист прав і свобод людини. Це означає, що влада має швидко і неупереджено розслідувати порушення прав правозахисників», – додала Катажина Венцель.

Правозахисні організації закликають українську владу покласти край безкарності злочинів проти ЛГБТ-активістів/ок і ефективно розслідувати усі напади та погрози.

***

Додаткова інформація за телефоном (067)445-95-43 або на e-mail: tp@humanrights.org.ua

 

Залишити коментар