ГРОМАДСЬКІСТЬ ПРОПОНУЄ МІСЬКІЙ ВЛАДІ ТРАНСФОРМУВАТИ АНТИКОРУПЦІЙНУ РАДУ

0
11

            Експерти групи РПР-Київ, Transparency Іnternational Україна та інших громадських організацій, представлених в Антикорупційній раді при Київському міському голові, вважають роботу дорадчого органу недостатньо ефективною та пропонують зміни. 

Антикорупційна рада –  це постійно діючий консультативно-дорадчий орган, який очолює міський голова Віталій Кличко. Метою роботи ради є систематичний аналіз стану запобігання і протидії корупції у міській владі. До складу Антикорупційної ради входять 34 особи, з них 11 представників КМДА, 5 депутатів Київради та 18 представників громадянського суспільства. Не в останню чергу саме значне представництво в складі ради громадського сектору стало причиною того, що за два роки роботи дорадчого органу міська влада затвердила такі важливі для антикорупційної політики столиці рішення, як:

– Рамкова програма управлінських реформ та впровадження заходів із запобігання корупції для міста Києва;

– «Положення про конкурсний відбір керівників суб’єктів господарювання комунального сектору економіки в місті Києві»;

– рішення «Про визначення переліків адміністративних послуг, що надаються через центри надання адміністративних послуг у місті Києві»;

– рішення  «Про затвердження Концепції розвитку центрів надання адміністративних послуг у місті Києві на 2016-2018 роки»;

– рішення «Про затвердження Тимчасового порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів Пайової участі замовників у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва».

За результатами аналізу роботи Антикорупційної ради при Київському міському голові в 2016 році громадська частина дорадчого органу прийшла до висновку, що робота Антикорупційної ради недостатньо ефективна, управління органом здійснювалось неналежним чином та з порушенням регламенту Антикорупційної ради. З січня 2017 року не відбулося ще жодного засідання Антикорупційної ради, що прямо порушує норми регламенту дорадчого органу (стаття 5: «засідання Антикорупційної ради скликаються не рідше одного разу на місяць»). Фактично, Антикорупційна рада  припинила свою діяльність.

Особливе значення має порушення роботи Антикорупційної ради в питаннях виконання розпоряджень голови цього дорадчого органу. З 78 доручень за два роки було виконано лише 29 (37%), не виконано – 28 (36%). Ще 21 доручення (27%) частково виконане або перебуває в процесі виконання. Яскравим прикладом є ситуація з реалізацією антикорупційної стратегії міста та виконання Рамкової програми управлінських реформ та впровадження заходів із запобігання корупції для міста Києва, яке фактично саботується чиновниками КМДА.

            «Розробка та затвердження Київрадою 8 грудня минулого року Рамкової програми управлінських реформ стало одним із найбільших досягнень Антикорупційної ради та прикладом результативної співпраці громадської частини та представників КМДА. Однак з того ж самого грудня нічого не змінилось, а сама програма фактично ігнорується. Строки виконання окремих заходів вже зірвані», – зазначила Оксана Величко, член Антикорупційної ради та менеджер групи РПР-Київ.

В питаннях оптимізації дозвільних процедур та усунення корупційних ризиків у сфері зовнішньої реклами в місті Києві більшість протокольних доручень за результатами засідань Антикорупційної ради не виконано. До сих пір не розпочало працювати створене Управління з питань реклами КМДА. Не затверджені форми наказів та розпоряджень про видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а також цілої низки інших документів, які можуть зменшити корупційні ризики в сфері зовнішньої реклами в столиці.

            «Вимушені констатувати, що міська влада віддає перевагу демонстративному «наведенню ладу» в рекламній сфері, під різними приводами залишаючи незмінними самі процеси, що залишають численні можливості для зловживань. Масово порушуються вимоги дозвільного законодавства, плата за розміщення реклами на комунальній власності досі перераховується на рахунок комунального підприємства, а «відкритість і прозорість» інформації про рекламу носить декларативний, можна сказати дозований характер», – зауважив Олександр Пліва, член Антикорупційної ради і головний експерт групи РПР-Київ.

Аналогічна ситуація в сфері реформування галузі паркування. Із загальної кількості доручень голови Антикорупційної ради не виконано 60%. Єдиним досягненням можна вважати  внесення до Київради проекту рішення Київської міської ради «Про внесення змін до таблиці № 1 до додатка  №5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку». Однак і це стало можливим лише після тривалої боротьби громадськості.

 

«За свою мерську каденцію Віталій Кличко звільнив, мінімум, трьох директорів КП «Київтранспарксервіс» за мізерні офіційні надходження до міського бюджету від паркувального сервісу. Але якщо міський голова настільки переживає за прозорість сфери паркування, виникає питання, чому муніципалітету знадобилося 1,5 роки для того, щоб тільки зареєструвати проект рішення про детінізацію 14 тисяч паркомісць. Таке довге «розкачування» коштувало місту десятки мільйонів гривень, і це ще не межа. Вирішення проблеми – зона персональної відповідальності КМДА та його прямих підлеглих. Як представники громадськості, ми очікуємо, що в цьому питанні, врешті, буде поставлено крапку», – зазначив Михайло Серебряков, член Антикорупційної ради та експерт групи РПР-Київ.

Київ став першим в Україні містом, де керівники комунального господарства обираються за відкритим конкурсом. Цю процедуру розробили саме представники громадської частини Антикорупційної ради. Але станом на 6 червня фактично створено та розпочали свою роботу лише 5 конкурсних комісій, хоча Антикорупційною радою вже визначено кандидатів від громадськості до 11-ти комісій. Не зважаючи на відсутність керівників, до сих пір не оголошено про початок конкурсу на керівництво КП «Київреклама» (посада керівника вакантна більш як 8 місяців), КП «Київтранспарксервіс» (керівника звільнено 23.12.2016 р.) та інших.

«Не більше, не менше, це парадокс кадрової політики, коли міська влада впроваджує прозору, змагальну, небутафорну конкурсну процедуру на посади керівників КП і водночас обертає ситуацію так, щоб жоден керівник за конкурсом так і не був призначений. І так цілий рік. Такий результат, м’яко кажучи, підриває віру в щирість намірів муніципалітету проводити прозору кадрову політики», – зазначив Михайло Серебряков.

Спираючись на дані аналізу роботи Антикорупційної ради в 2016 році, а також на поточну ситуацію із діяльністю дорадчого органу, представники громадської частини Антикорупційної ради пропонують міському голові трансформувати Антикорупційну раду. Експерти наполягають на введенні нового механізму діяльності та наголошують на необхідності прийняття низки важливих рішень, які б забезпечили ефективну та послідовну роботу структури. Антикорупційна рада мусить бути взаємовідповідальною платформою співпраці громадськості та міської влади в питаннях  протидії корупції в усіх сферах життя столиці.

Громадськість пропонує трансформувати роботу Антикорупційної ради (АР), змінивши Регламент за пропонованою схемою: 

– Запровадити управління АР двома співголовами (по одному від громадянського суспільства та від КМДА із рівними повноваженнями);

– До складу АР входить рівна кількість представників від громадянського суспільства та від КМДА, але не більше 9 осіб від кожної сторони;

– Невиконання доручень міського голови на підставі рекомендацій АР призводить до складання повноважень співголовою від КМДА;

– Усі засідання АР є відкритими для пропозицій та участі представників КМДА, депутатів, громадськості, підприємницького середовища;

– Порядок денний засідань оприлюднюється на сайті АР та КМДА;

– Мета АР – аналіз та виявлення корупційних ризиків, розробка антикорупційних програм та планів дій; постійно діючий моніторинг та контроль за виконанням Антикорупційної стратегії; інформаційно-комунікаційна кампанія;

– Роботу АР забезпечує секретаріат, до складу якого входить секретар, юристи, комунікаційний менеджер. Робота секретаріату АР та утримання сайту АР мають бути оплачуваними;

– Члени АР від громадянського суспільства обираються на конкурсних засадах;

– Члени конкурсної комісії формуються виключно із представників міжнародних організацій, які працюють в Україні;

– Критеріями відбору та оцінювання претендентів мають бути наявність наступних документів: мотиваційний лист; пропозиції щодо розвитку та діяльності АР на найближчі два роки; опис попередньої діяльності в АР або співпраці із КМДА (за наявності);

– Співголова від громадянського суспільства обирається на першому засіданні новосформованої АР;

– Невідвідування з поважних причин трьох засідань призводить до автоматичного виключення з членів АР.

             «Наявність механізму Антикорупційної ради – свідчення політичної волі на викорінення корупційної системи. Трансформація – необхідний процес задля становлення нових форматів та стандартів відповідальної політики, належного врядування та ефективного партнерства. Залишається одне питання: Антикорупційна рада – це імітація діяльності чи нарешті стане вірою в результат, бажанням та спроможністю до перетворень у нашому місті Києві», – зазначила Олеся Архипська, член Антикорупційної ради та експерт з врядування Transparency International Україна.

Чи підтримає Київській міський голова процес трансформації або Антикорупційна рада припинить свою діяльність – покаже час. Громадськість сподівається, що міська влада зробить висновки та не змінить стратегічний курс на розбудову антикорупційної політики спільно із громадськістю.

Залишити коментар